07-19U

Для тривимірної моделі невзаємодіючих магнітних наночастинок досліджено вплив випадкової орієнтації осей найлегшого намагнічення та полідисперсності у розмірах феромагнітних наночастинок на термодинамічні властивості системи. Проведено порівняння з результатами класичної моделі Стонера-Вольфарта. Показано, що максимум, який спостерігається на залежності намагніченості системи від температури, розмивається при збільшенні області, у якій орієнтовані осі найлегшого намагнічення та ширини розподілу частинок за розміром. У випадку однорідного розподілу, що описує напрямки орієнтації осей найлегшого намагнічення, спостерігається парамагнітна поведінка, яка у таких системах відповідає явищу суперпарамагнетизму.