Олег Лаврентович

Рішенням Вченої ради ІФКС НАН України звання Doctor honoris causa присвоєно професору Олегу Лаврентовичу за визначний вклад у вивчення рідкокристалічного стану речовини та вплив його наукової та педагогічної діяльності на формування позитивного іміджу української науки у світі.

Доктор фізико-математичних наук Олег Дмитрович Лаврентович є відомим вченим у фізиці рідких кристалів та більш загально у фізиці м’якої речовини.

О.Д. Лаврентович народився 25 травня 1958 року в селищі Липовець Липовецького району Вінницької області. У 1980 році закінчив з відзнакою кафедру молекулярної фізики на фізичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка – дипломна робота “Дослідження ролі дефектів структури в процесах фазових переходів у молекулярних кристалах”. З 1980 року почав працювати в Інституті фізики АН УРCР на посаді інженера відділу фотоніки. У 1984 році захистив кандидатську дисертацію “Дослідження топологічних дефектів у рідких кристалах”, а у 1990 році – докторську дисертацію “Топологія дефектів у рідких кристалах”. У 1987 році був удостоєний золотої медалі Академії наук УРСР для молодих дослідників за роботу "Дефекти типу монополів Дірака в рідких кристалах".

У 1992 році Олег Лаврентович був запрошений на посаду старшого наукового співробітника та завідувача лабораторією в Інституті рідких кристалів при Кентському університеті в США. Починаючи з 2003 року, протягом 8 років був директором цього Інституту. До переїзду в США декілька років працював у Франції в лабораторіях CNRS в університеті Париж-Сюд та університеті П’єра та Марії Кюрі.

Основні наукові інтереси та досягнення професора Лаврентовича стосуються теоретичних та експериментальних досліджень топологічних і структурних дефектів у рідких кристалах. Зокрема, він запропонував сучасну класифікацію можливих топологічних дефектів у рідких кристалах, а його авторству належить окремий клас дефектів – буджум (boojum). Окрім цього, він інтенсивно працює над проблемами поверхневих явищ, проблемами в області електрооптичних ефектів, досліджує ліотропні системи. Олегом Лаврентовичем започатковано новий напрямок рідкокристалічних досліджень, який пов’язаний із рідкокристалічними колоїдами. Упродовж всього часу перебування закордоном підтримує тісні наукові контакти із науковцями України.

Важливого значення професор Лаврентович надає педагогічній діяльності. У 2002 року він стає радником студентської філії Міжнародного товариства оптичної інженерії (SPIE), а починаючи з 2004 року – радником студентської філії Товариства матеріалознавчих досліджень, які діють при Кентському університеті. Багато молодих дослідників із різних країн світу пройшли через аспірантуру Інституту рідких кристалів при Кентському університеті. Є серед них і випускники українських університетів.

Професор Лаврентович є співавтором двох книжок, а саме “Defects in Liquid Crystals: Computer Simulations, Theory and Experiment” (автори O.D. Lavrentovich, P. Pasini, C. Zannoni, S. Zumer), видавництво Kluwer Academic Publishers: The Netherlands (2001) та “Soft Matter Physics: An Introduction” (автори M. Kleman, O.D. Lavrentovich) видавництво Springer Verlag: New York, (2003). Остання книжка у 2007 році вийшла у російському перекладі “Основы физики частично упорядоченных сред” у видавництві “Физматлит”. Окрім цього він є автором окремих розділів у 10 інших книжках та колективних монографіях. У базі даних ISI Web of Knowledge є понад 200 статей за його авторством.

Олег Лаврентович є членом редколегії журналу Condensed Matter Physics, зокрема, у 2010 році був співредактором спеціального випуску "Condensed Matter Physics", присвяченого рідкокристалічним колоїдам. Професор Лаврентович також є членом редколегій інших журналів, зокрема, журналу Liquid Crystals, Українського фізичного журналу та журналу Electronic Liquid Crystals. З 2003 по 2010 рік був членом редакційної колегії журналу Physical Review E, а з 2000 по 2003 рік був редактором журналу Liquid Crystals Today.

Професор Лаврентович є дійсним членом Міжнародного товариства оптичної інженерії (SPIE). У 2002 році був удостоєний премії NorTech Innovation Award за технологію біодетекції на основі рідких кристалів. З 1996 по 2000 рік був членом ради директорів та виконавчим секретарем Міжнародного рідкокристалічного товариства. Протягом усього цього часу брав активну участь в організації та проведенні багатьох міжнародних конференцій з тематики рідких кристалів. Зокрема, у 2000 році – співголова Робочої наради з комп’ютерного моделювання дефектів у рідких кристалах, яка проходила в Італії в рамках наукової програми NATO. У 2005 році Олег Лаврентович є головою Гордонівської конференції по рідких кристалах.

Професор Лаврентович був одним із ініціаторів проведення у Львові регулярних робочих нарад Планера-Смолуховського по м’якій речовині. Перша така робоча нарада відбулася у 2009 році і була присвячена рідким кристалам та колоїдним дисперсіям. У 2011 році ОлегЛаврентович був співголовою Другої робочої наради Планера-Смолуховського, присвяченої функціональним матеріалам.