Мови

  • English
  • Українська

Login

Пошук

Синдикація

RSS-матеріал

Корисна інформація / Інститутські ресурси / TeX & Ukrainian

TeX & Ukrainian

TEX & Ukrainian (ver. 25.10.2025)

   На цій сторінці Ви знайдете інформацію про TeX і його можливі види, а також чи потрібно його вчити української мови.

Що таке TeX, або яка різниця між LaTeX, emTeX і BibTeX?

   Дуже часто задають запитання "Де взяти LaTeX під Windows?", або "В мене є RevTeX на UNIX-сервері, а мені потрібно під DOS?" на які дуже важко давати відповідь.
   На даний час існує дуже багато дистрибутивів, пакетів, програм, які містять в своїй назві складову TeX, але по своїй суті це можуть бути принципово різні речі. Тому, перш ніж починати шукати TeX для своїх потреб, вартує засвоїти деякі базові поняття.
   TEX (τεχ) є видавнича система написана проф. Дональдом Кнутом (Donald E. Knuth) для "створення гарних книжок — особливо книжок з великою кількістю математики". Для написання TeX Кнутом була розроблена система "літературного програмування" і вихідний "літературний" (WEB) код TeXу є доступний для вільного розповсюдження. Крім того система WEB надає засоби для відносно легкого перенесення TeX на нові операційні системи і комп'ютери (Web2C). Тому на даний час TeX є чи не єдиною потужною видавничою системою, яка існує практично для всіх платформ і операційних систем і для всіх них дає повністю ідентичний результат, з повною сумісністю файлів!
   TeX за своєю суттю є макро процесор, який надає потужні можливості, але вимагає певного рівня програмування. Тому для практичних цілей Кнут створив макропакет plain TeX, який надає мінімальний набір макросів і команд високого рівня (моделі, шаблони) для форматування тексту і не тільки. Інший потужний макропакет LATEX спочатку був написаний Леслі Лемпортом (Leslie Lamport), а тепер (LaTeX 2ε, проект LaTeX 3) розвивається групою добровольців на чолі з Френком Міттельбахом (Frank Mittelbach) і Крісом Роулі (Chris Rowley). Він дозволяє легко описати структуру документу, яка, при використанні відповідних класів документів і додаткових пакетів, може давати на виході по різному оформлений результат. Поряд з цими існує багато інших макропакетів (AmsTeX, AmsLaTeX, RevTeX, ...), які можуть функціонувати самостійно, або поверх LaTeX. Всі макропакети існують і розповсюджуються у текстовому (ASCII) форматі і є однакові для всіх платформ і операційних систем.
   Канонічно, кожен TeXівський документ з підключенням відповідних макропакетів пропускається через процесор (компілятор) TeX на виході якого отримуємо DVI (device independent) файл, який з допомогою відповідних DVI драйверів можна переглянути на екрані, створити PostScript файл, або надрукувати на будь якому принтері. DVI драйвери є різні для різних платформ за виключенням dvips (драйвер друку в PostScript форматі), який існує для всіх операційних систем і вважається штатним. Створений PostScript файл можна або надрукувати на PostScript принтері, або з допомогою утиліти ghostscript переглянути на екрані чи надрукувати на будь-якому не PostScript принтері, або з допомогою утиліти ps2pdf перетворити в PDF файл.
   Тепер основним процесором (компілятором) став pdfTeX/pdfLaTeX, який на виході створює не DVI, а PDF файл. Це зумовлено в першу чергу тим, що, за виключенням dvips, розробка більшості, зокрема екранних, DVI драйверів практично призупинена. Багато сучасних інтегрованих середовищ орієтовані саме на використання pdfTeX/pdfLaTeX (див. нижче).
   Додатково TeX, як видавнича система, включає BibTeX (програма для створення списку посилань з бібліоґрафічної бази даних), MakeIndex для створення різного роду покажчиків, і багато інших. Бінарні реалізації TeX процесора (tex, tex386, initex, virtex, ...), як і DVI драйверів, BibTeX, MakeIndex, звичайно є різні для різних платформ і операційних систем та є складовими частинами різних дистрибутивів, наприклад: teTeX для UNIX; emTeX для MS-DOS, OS/2 і Windows 3.xx; mikTeX для Windows 9x/NT/...; ozTeX для Macintosh).
   Тому говорячи про той чи інший TeX слід чітко розрізняти конкретні реалізації в бінарних кодах, певні програми чи набори макропакетів.

Об'єднання користувачів TeX (TUG).

   Користувачі TeX усього світу об'єднані в Групу користувачів TeX (TeX Users Group — TUG). На сервері TUG (https://www.tug.org/) можна знайти багато корисної інформації про TeX, його складові компоненти, існуючі макропакети і дистрибутивів.
   Крім світового об'єднання TUG в різних країнах є свої національні об'єднання користувачів TeX. В Україні на даний час немає свого національного об'єднання. В Москві при видавництві “Мир” існувала Група користувачів кириличного TeXу (Cyrillic TeX Users Group — CyrTUG), яка курувала розробку підтримки кирилиці в TeX. У 2000 році трансформувалася у CyrTeX — Асоціацію користувачів кириличного TeXу. На даний час саморозпустилася, а її функції виконують списки розсилки і спеціалізовані форуми.

Де взяти TeX, або що таке CTAN?

   TeX є вільно розповсюджуваним продуктом і будь-які його складові частини можна отримати безплатно на CTAN (Comprehensive TeX Archive Network). CTAN має потужні засоби пошуку, а також можливість стягувати цілі директорії у заархівованому виді.

Основні набори макропакетів LaTeX.

   Всі набори макросів під TeX/LaTeX знаходяться у директорії CTAN/macros, де вони згруповані по основних “видах” TeXу. Макроси для LaTeX 2ε є у директорії CTAN/macros/latex, а для старого LaTeX 2.09 — у директорії CTAN/macros/latex209.
   Макропакети під LaTeX 2ε згруповані наступним чином:

  • base — базовий дистрибутив (основне ядро) LaTeX 2ε.
  • required — основні доповнення до ядра, які підтримуються розробниками LaTeX 2ε, зокрема:
    • tools — набір стандартних розширень LaTeX: multicol, afterpage, longtable, theorem і т.п.
    • amscls та amsmath — розширення математичних можливостей LaTeX від AMS (American Mathematical Society).
    • babel — набір пакетів підтримки різних мов, у тому числі української (національні назви місяців, стандартних структурних частин документу, особливості форматування).
    • cyrillic — набір пакетів LaTeX 2ε для підтримки мов на основі кирилиці [засоби підключення кириличних шрифтів (без самих шрифтів), підтримка різних кодувань кирилиці].
    • graphics — пакет для вставлення, масштабування і обертання графічних об'єктів, а також для кольорового оформлення текстів.
    • psnfss — засоби для підключення Adobe Type 1 шрифтів (без самих шрифтів).
  • contrib — величезний набір пакетів для LaTeX 2ε, створених різними авторами і для різних потреб.

   Сучасні дистрибутиви TeX містять всі необхідні набори пакетів. Встановлення і видалення окремих пакетів описано в документації до дистрибутивів (див. нижче).
   Тільки у виняткових випадках виникає потреба у ручному встановлення (інсталяція) пакетів, яка залежить від формату їх розповсюдження. Якщо пакет розповсюджується у .dtx форматі, то дистрибутив містить також файл інсталяції .ins і для встановлення пакету слід пропустити цей файл через LaTeX: latex filename.ins, — і скопіювати зґенеровані файли у відповідні директорії для стильових файлів і макропакетів. Для отримання документації слід пропустити через LaTeX сам .dtx файл. В інших випадках достатньо скопіювати файли у відповідні директорії. Після цього для деяких дистрибутивів TeX (напр.: teTeX, MikTeX, fpTeX) слід провести оновлення бази даних імен файлів (filename database).

Кирилізація TeX/LaTeX, або як його навчити української мови.

   З 1998 року діє офіційний стандарт з підтримки кирилиці в TeX/LaTeX (включаючи українську мову). Він включає підтримку кирилиці в LaTeX 2ε (починаючи з версії від 31 грудня 1998 р.), підтримку української мови в babel, кириличні LH шрифти і українські переноси. Деталі описані в cyrguide.tex в base дистрибутиві LaTeX 2ε.
   Відповідні пакети Ви можете знайти на серверах CTAN в директоріях:

  • lh — кириличні шрифти у форматі METAFONT,
  • cm-super — кириличні шрифти у форматі Adobe Type 1,
  • t2 — підтримка кирилиці для plain TeX і у формулах,
  • ukrhyph — українські переноси,
  • gost — стилі BibTeX для форматування бібліоґрафічних посилань англійською, російською і українською мовами згідно (між)державних стандартів (ГОСТ та ДСТУ).

Нові дистрибутиви TeX вже містять всі необхідні пакети (див. нижче).
 
   Процес кирилізація/українізації складається з наступних етапів (для більшості дистрибутивів це вже зроблено розробниками, див. нижче):

Встановлення кириличних LH шрифтів (не актуально).

   Стягнути вміст директорії fonts/cyrillic/lh з CTAN і уважно прочитати файл install. LH шрифти використовують деякі файли з пакету EC шрифтів (шрифти для європейських мов на основі латинки), тому їх теж слід встановити. Cучасні дистрибутиви TeX містять в комплекті EC шрифти.
  LH шрифти підтримують наступні внутрішні кодування (font encoding), не плутати з кодуванням документа (input encoding):

  • T2A, T2B, T2C — основні кодування (латинка+кирилиця). Кодування кириличних букв в основній частині співпадає з Windows CP 1251. Український алфавіт підтримується кодуванням T2A (рекомендується).
  • LCY — кодування на основі альтернативного варіанту CP 866 (латинка+кирилиця). Кодування українських букв співпадає з стандартом України РСТ 2018-91. Рекомендується хіба що для LaTeX 2.09 або для сумісності зі старими способами кирилізації.
  • X2 — кодування, яке містить всі можливі символи з усіх алфавітів на основі кирилиці (тільки кирилиця).
  • OT2 — старе кодування кирилиці під TeX (Washington University Cyrillic, WNCYR, AMS Cyrillic). Кирилиця розміщена у нижній (основній) частині кодової таблиці замість латинки. Не містить усіх українських літер.

Встановлення пакетів cyrillic і babel (не актуально).

   Стягнути вміст директорії macros/latex/required/cyrillic і macros/latex/required/babel з CTAN, пропустити через LaTeX cyrlatex.ins і babel.ins, скопіювати зґенеровані файли у відповідні директорії і при необхідності оновити бази даних імен файлів.

Встановлення і конфіґурація українських переносів (не актуально)

   Стягнути вміст директорії language/hyphenation/ukrhyph, скопіювати файли у відповідну директорію і уважно прочитати файл readme. Відредагувати, при потребі, файл ukrhyph.tex: задати внутрішнє кодування шрифту (T2A або LCY або OT2 або X2) і вибрати одну з п'яти таблиць переносу:

  • ukrhypsm.tex — таблиця переносів створена мною на основі списку 84000 українських слів з розставленими переносами згідно нових (1990 р.) правил.
  • ukrhypst.tex — таблиця переносів створена мною на основі списку 84000 українських слів з розставленими переносами згідно нових (1990 р.) правил, але з деякими поправками (усунені, як на мій смак, надто ліберальні переноси).
  • ukrhypmt.tex — таблиця переносів створена Максимом Поляковим згідно старих (1960 р.) правил.
  • ukrhypmp.tex — таблиця переносів створена Максимом Поляковим згідно старих (1960 р.) правил і з використанням фонетичного поділу на склади.
  • ukrhypfa.tex — таблиця переносів створена Максимом Поляковим на основі російських переносів Дмитра Вуліса із заміною російських букв українськими (чисто експериментальна)

За замовчуванням, встановлено кодування T2A і таблиця переносів ukrhypmp.tex.
   Підключити українську таблицю переносів у LaTeX (див. readme в пакеті ukrhyph), для чого створити або відредагувати файл language.dat з пакету babel, а саме, або додати рядок
      ukrainian ukrhyph.tex
або групу рядків
      ukreng ukrenhyp.tex
      =english
      =ukrainian
В останньому випадку українські переноси підключаються разом з англійськими як один \language.

Створення нового форматного файлу LaTeX (не актуально).

   Згідно документації до Вашого дистрибутиву TeX, переґенерувати форматний файл latex/pdflatex.

Підключення української в документі.

   Для підключення кирилиці в документі слід в преамбулі, після команди \documentclass і перед \begin{document}, набрати наступні команди:
      \usepackage{type1ec}                  % для автоматичної інсталяції cm-super під miktex (використання шрифтів
                                                              % довільного розміру та створення PDF/A з текстовим шаром).
      \usepackage{mathtext}                 % підключення кирилиці у математичних формулах
                                                              % (mathtext.sty входить в пакет t2).
      \usepackage[T1,T2A]{fontenc}     % внутрішнє кодування шрифтів (може бути декілька);
                                                               % вказане останнім діє за замовчуванням;
                                                               % кириличне має співпадати з заданим в ukrhyph.tex.
      \usepackage[cp1251]{inputenc}   % кодування документа; замість cp1251
                                                               % може бути cp866nav, koi8-u, macukr, iso88595, utf8.
      \usepackage[english,ukrainian]{babel} % національна локалізація; може бути декілька
                                                               % мов; остання з переліку діє по замовчуванню.
переключення між мовами здійснюється з допомогою команди \selectlanguage, напр. \selectlanguage{ukrainian}. Більш детально все описано в cyrguide.tex з дистрибутиву LaTeX 2ε і у документації до babel (файл user.tex). Ще важливо відмітити, що при підключенні деяких мов з допомогою пакету babel певні символи стають активними і сприймаються не як текстовий символ, а як команда. Зокрема, для української мови таким активним символом є знак подвійної лапки ("). Тому слід уникати його використання, а для набору лапок слід використовувати пари символів (``) для відкриваючої лапки і ('') для закриваючої. Детальніше про додаткові команди для набору українських текстів описані в розділі 2.5.1 українського перекладу lshort.

 
   Заувага: особливістю кирилізації шрифтів LaTeX в кодуванні T2A, яке охоплює багато мов, є те, що для того щоби втиснути всі літери (великі та малі) в 128 символів розширеної таблиці, замість українського "і" підставляється латинське "i", зокрема в текстовому шарі файлів PDF, що утруднює пошук та розпізнавання тексту. Це можна обійти, якщо для української мови встановити кодування шрифта X2, а саме, в преамбулі документа поставити:
      \usepackage[T1,X2,T2A]{fontenc}
      \usepackage[cp1251]{inputenc}
      \usepackage[english,ukrainian]{babel}
      \addto\extrasukrainian{\fontencoding{X2}\selectfont}
      \addto\noextrasukrainian{\fontencoding{T2A}\selectfont}
але тепер для тексту латинкою, окрім математичних виразів, потрібно додатково перемикати мову, напр.:
      "Європейський Союз (\foreignlanguage{english}{European Union})"
чи
      "вода \foreignlanguage{english}{H$_2$O}" або "вода $\mathrm{H_2O}$"
   Іншою альтернативою 8-бітному LaTeX є XeTeX та LuaTeX, які мають вбудовану підтримку Unicode.
 
   Для підключення кирилиці в документах набраних у старому LaTeX 2.09 слід створити стильовий файл, напр. ukrainian.sty, який містить відповідні рядки з преамбули, але із заміною команди \usepackage на \RequirePackage, напр.:
      \RequirePackage[T2A]{fontenc}
      \RequirePackage[cp1251]{inputenc}
      \RequirePackage[ukrainian]{babel}
 

Створення української бібліоґрафії.

   Основна проблема при створенні бібліоґрафії (списку літератури) кирилицею полягає в тому, що ориґінальний bibTeX обробляє тільки 7-ми бітові коди. Тому було створено його модифікацію bibtex8, яка вміє працювати з 8-ми бітовими символами. Список посилань (файл з розширенням .bbl) створюється з допомогою команди:
      bibtex8 -H -c cp1251 filename.aux
де замість cp1251 може бути koi8u, ruscii (кодування DOS) або utf8cyrillic, які задають звертання до відповідних конфіґураційних (.csf) файлів пакету gost. Тобто, послідовність дій є наступною:
      pdflatex filename.tex
      bibtex8 -H -c cp1251 filename.aux
      pdflatex filename.tex
      pdflatex filename.tex
   Самі бібліоґрафічні бази даних bibTeX (файли з розширенням .bib) можна створювати з допомогою звичайного текстового редактора, або використовуючи спеціалізовані програми.
   Одним з найбільш розвинених є середовище Zotero, що включає саму програму Zotero, яка може синхронізувати локальну бібліоґрафічну базу даних з сервером zotero.org, та додаток (плаґін) Zotero Connector для браузера, який дозволяє користувачеві збирати, упорядковувати, та організовувати інформацію для власної дослідницької роботи з усіх типів джерел, що можливі для відображення в браузері (статті в форматі HTML чи PDF, вебсторінки, текстові файли, музичні, відео файли тощо). Zotero добре інтегрується з офісними програмами MS Word, LibreOffice та Google Docs. Під Zotero створено велику кількість додатків, у тому числі Better BibTeX, який суттєво покращує експорт bib-файлів та забезпечує інтеграцію з текстовими редакторами tex-файлів. Внутрішньо, всі записи робляться в unicode і для експорту bib-файлів рекомендується включити опцію "Export unicode as plain-text latex commands" в налаштуваннях Better BibTeX, якщо кодування Вашого документа, у тому числі кирилиці, відмінне від UTF-8.
   Придатною для набору кирилиці також є java програма JabRef, яка працює під усіма операційними системами і може імпортувати дані у форматі BibTeXML, CSA, Refer/Endnote, ISI Web of Science, SilverPlatter, Medline/Pubmed (xml), Scifinder, OVID, INSPEC, Biblioscape, Sixpack, JStor та RIS.
   Підключення списку посилань у документі здійснюється з допомогою команд \bibliographystyle, яка задає стиль оформлення бібліоґрафії, та \bibliography, яка вказує файли з бібліоґрафічними базами (файли з розширенням .bib), напр.,
      \bibliographystyle{gost2003} % ГОСТ 7.1-2003; ДСТУ ГОСТ 7.1:2006    — для оформлення бібліоґрафічних описів
                                                        % у ЗВІТАХ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ (ДСТУ 3008:2015) і авторефератах дисертацій
      \def\BibEmph#1{\emph{#1}}   % для краси
      \bibliography{mybib,genbib}
або
      \bibliographystyle{gost2008} % ГОСТ Р 7.0.5-2008; ДСТУ 8302:2015    — для оформлення бібліоґрафічних
                                                        % посилань у дисертаціях
      \def\BibEmph#1{\emph{#1}}    % для краси
      \def\BibDash{}                         % забирає тире, які тепер не обов'язкові
      \bibliography{mybib,genbib}

Які є дистрибутиви TeXу і під які платформи?

   Базовим дистрибутивом для всіх платформ є Web2C, але, як правило, він використовується тільки розробниками дистрибутивів під конкретні платформи. Дистрибутиви TeX під різні платформи можна знайти на CTAN в директорії systems. Нижче перераховані найбільш популярні дистрибутиви TeX, а також зазначено їх ступінь кирилізації/українізації. Оскільки бінарні компоненти TeX призначені для роботи з командної стрічки, то для полегшення роботи створено різного типу оболонки-середовища, інформація про які також приведена.
   TUG розповсюджує TeX Live з готовою до запуску TeX системою для більшості видів UNIX, включаючи Linux, та Windows (для Mac OS X є окрема збірка MacTeX) з дуже повним набором шрифтів і макросів розміщених згідно стандарту структури TeX директорії (TeX directory structure — TDS). ISO образ TeX Live DVD знаходиться на CTAN в директорії systems/texlive/Images.
   Мінімальна інсталяція TeX Live з підтримкою української мови (стосується оригінального “vanilla” TeX Live від TUG) включає scheme-small з додаванням collection-binextra, collection-fontutils, collection-langcyrillic та collection-fontsrecommended.
   Для полегшення набору текстів в TeX/LaTeX і автоматизації роботи розроблемі спеціальні інтегровані середовища. Тут приведена інформація про IDE, які існують для усіх основних операційних систем. Найстарішою оболонкою, яка здатна працювати і в текстовому терміналі, є emacs (xemacs), під який розроблений свій макро-набір auctex. Також існують спеціальні оболонки з графічним інтерфейсом, але тільки деякі з них мають засоби для набору кириличних текстів. У першу чергу це TeXworks, який орієнтований на використання pdfTeX/pdfLaTeX і створення PDF документів та входить у більшість дистрибутивів. Більш гнучким у використанні є TeXstudio, який є відгалуженням з додатковою функціональністю оболонки Texmaker.
   Останнім часом все більшої популярності набуває Overleaf — хмарний редактор LaTeX з підтримкою спільного написання, редагування та публікування наукових, і не тільки, документів.

UNIX

   Під UNIX, включаючи GNU/Linux, основним дистрибутивом є TeX Live. У більшості випадків TeX Live є складовою частиною дистрибутиву самої операційної системи і може бути встановлений використовуючи стандартні засоби додавання пакетів. TeX Live містить усі необхідні компоненти для кирилізації/українізації.
   Особливості встановлення TeX Live під Debian/Ubuntu, зокрема оригінального “vanilla” TeX Live від TUG, описано в TeX Live and Debian/Ubuntu.
   Мінімальна інсталяція TeX Live з підтримкою української мови (стосується “vanilla” TeX Live) включає scheme-small з додаванням collection-binextra, collection-fontutils, collection-langcyrillic та collection-fontsrecommended. З другого боку, в дистрибутивах GNU/Linux пакети TeX Live можуть бути згруповані в збірки в інший спосіб і під іншими назвами. При мінімальній інсталяції з дистрибутиву GNU/Linux, обов'язково встановіть пакет cm-super!!!
   Найстарішою оболонкою, яка здатна працювати і в текстовому терміналі, є emacs (xemacs), під який є розроблений свій макро-набір auctex. Також існують спеціальні оболонки під X Windows, але тільки деякі з них мають засоби для набору кириличних текстів. У першу чергу це TeXworks, який орієнтований на використання pdfTeX/pdfLaTeX і створення PDF документів та входить у більшість дистрибутивів. Більш гнучкими у використання є TeXstudio, який є відгалуженням з додатковою функціональністю оболонки Texmaker, а також Kile під KDE.

Windows 9x/NT/XP/...

   Під Windows 9x/NT/XP/... основними дистрибутивами є MikTeX (systems/win32/miktex) та TeX Live. 
   MikTeX має всі необхідні компоненти для кирилізації/українізації. Усі налаштування виконуються з допомогою штатної програми MiKTeX Console. Унікальною особливістю MikTeX є автоматичне встановлення відсутніх пакетів, що корисно при мінімальній інсталяції, але це не завжди спрацьовує. Тому ОБОВ'ЗКОВО встановіть стандартні, у тому числі кириличні, шрифти у форматі Adobe Type 1, cm-super, які потрібні для створення коректних файлів PDF/A з текстовим шаром. Для цього достатньо один раз в преамбулі документа поставити \usepackage{type1ec} перед викликом fontenc.
   Мінімальна інсталяція TeX Live включає scheme-small з додаванням collection-binextra, collection-fontutils, collection-langcyrillic та collection-fontsrecommended.
   Як інтегроване середовище використовується TeXworks, який орієнтований на використання pdfTeX/pdfLaTeX і створення PDF документів. Але як MikTeX так і TeX Live легко інтегруються з іншими IDE, зокрема з вище згаданими TeXstudio, який є відгалуженням з додатковою функціональністю оболонки Texmaker. Також існує зручна і потужна оболонка WinEdt (shareware).

Macintosh

   На основі TeX Live створено спеціальний дистрибутив MacTeX, який додатково містить встановлювач під MacOS X та оболонку TeXShop, а також деякі специфічні для MacOS X утиліти. Випускається також доповнення MacTeXtras, з додатковими утилітами. MacTeX містить усі необхідні компоненти для кирилізації/українізації.
   Дистрибутив MacTeX включає інтегровані середовища TeXShop та TeXworks. Також під MacOS X можна використовувати TeXstudio та Texmaker.

MS-DOS, OS/2, Windows 3.xx (історична довідка)

   Під MS-DOS і Windows 3.xx на даний час вижили тільки emTeX, djgpp і dos-tp.
   djgpp є фактично портом web2c/teTeX під DJGPP (32-bit C/C++ development system + GNU development utilities), без якого не працює. Не містить ніяких засобів кирилізації, все потрібно встановлювати.
   dos-tp містить тільки бінарні модулі і вимагає значних знань і зусиль по встановленню і конфіґурації.
   Найбільш популярним пакетом під OS/2, MS-DOS і Windows 3.xx є emTeX. На основі emTeX було випущено кириличний дистрибутив з доповненнями від CyrTUG,  правда без українських переносів і зі старою версією babel без підтримки української мови.
   Для підключення української мови слід встановити нову версію babel і українські переноси.
   Дистрибутив emTeX не оновлюється з середини 1998 року, тому вартує оновити також ядро LaTeX 2ε і основні пакети.
   При створенні нового форматного файлу не забудьте задати опції для підключення 8-бітового кодування (див. tex.doc), наприклад: tex386.exe -i -mt45000 -8 -o -r -ml latex.ltx
   Як оболонки-середовища для emTeX є texshell під MS-DOS/OS2; TeXtelmExtel, emtexgi під Windows 3.xx. Для перегляду і друку DVI файлів під Windows 3.xx існує GUI програма dviwin.
   Як інтегроване середовище для emTeX під OS/2, може використовуватися WorkPlace Shell (див. документацію emTeX).
   Дуже рекомендується також встановити ghostscript.

Налаштування інтегрованого середовища TeXstudio.

   TeXstudio на даний час є чи не найрозвиненішим інтегрованим середовищем для сторення документів LaTeX. Він запускається під Windows, Unix/Linux, BSD, та Mac OS X. Налаштування TeXstudio, у тому числі для роботи з кирилецею, включає наступні кроки:

  1. :Параметри::Конфігурація TeXstudio::Команди:
    У рядках Переглядач DVI/PS/PDF перевірити/задати параметри виклику конкретного переглядача відповідно до конфігурації системи. Варіанти для різних операційних систем і дистибутивів LaTeX, які забезпечують прямий і зворотній пошук (Forward/Inverse search) між текстом і переглядачем DVI чи PDF (але не PS), можна знайти в посібнику користувача.
    У рядку BibTeX 8-бітний задати параметри виклику, напр. bibtex8 -H -c cp1251 %.aux, де замість cp1251 може бути koi8u, ruscii (кодування DOS) або utf8cyrillic, які задають звертання до відповідних конфіґураційних (.csf) файлів пакету gost.
  2. :Параметри::Конфігурація TeXstudio::Збирання:
    У рядку Усталений засіб бібліографії з випадаючого меню вибрати BibTeX 8-бітний.
    Інші рядки можна залишити без змін, якщо планується використовувати pdfLaTeX, або поправити відповідно до потреб. Наприклад, серед пропозицій меню Збирання і перегляд є сценарій Обробка DVI->PS->PDF, який включає ланцюжок latex | dvips | ps2pdf | view-pdf.
  3. :Параметри::Конфігурація TeXstudio::Редактор:
    У рядку Усталене кодування задати кодування документу LaTeX за замовчуванням, напр., windows-1251. За потреби, для конкретного документа кодування можна змінити через загальне меню :Зміни::Налаштувати кодування:.
  4. :Параметри::Конфігурація TeXstudio::Перевірка мови:
    Тут можна налаштувати параметри перевірки орфографії за замовчуванням та інші мовні засоби.

Магічні коментарі.

   Інколи може виникнути потреба задати інший спосіб представлення та обробки документа в редакторі чи інтегрованому середовищі (IDE), ніж задане за замовчуванням в налаштуваннях. Наприклад, інше кодування чи інший основний рушій: lualatex замість pdflatex. Підлаштовувати інтегроване середовище кожен раз під конретні вимоги, а потім назад до налаштувань за замовчуванням, не дуже зручно.
   Тому було запропонована концепція "магічних коментарів", які вставляються на початку документа та підказують інтегрованому середовищу як його обробляти. Спочатку вони були запроваджені в TeXshop, а зараз підтримуються в TeXstudio та TeXworks, і може ще деякими IDE. Основними є:
 
% !TeX spellcheck = uk_UA
   Задає мову для перевірки граматики.
 
% !TeX encoding = windows-1251
   Задає кодування документа.
 
% !TeX root = master.tex
   Задає основний (master) документ, який потрібно викликати при компіляції.
   Корисно при розбитті великого документа на частини. Потрібно вказувати в кожному підлеглому файлі.
 
% !TeX program = pdflatex
   Задає основний рушій-компілятор, напр. “latex”, “pdflatex”, “xelatex”, “lualatex”
 
   Крім того, кожне IDE може використовувати додаткові "магічні коментарі". Детальніше про це описано в їхній документації.

Документація по TeX/LaTeX.

   По-перше, всякий дистрибутив TeX містить певний мінімум документації.
   Вся вільно доступна документація з TeX/LaTeX є на CTAN в директорії info. Для вивчення LaTeX 2ε я рекомендую почати з lshort (є український та російський переклади). Дуже рекомендую прочитати розділ 2.5 "Підтримка багатомовності". Український переклад lshort містить також розділ 2.5.1 "Українська мова" з корисними поради по створенню документів LaTeX українською мовою.
   Детальніше можливості LaTeX викладено в учбовому посібнику Кузнецов А.В. "Основы LaTeX". Добрим керівництвом з практичного використання LaTeX є книжка Е.М. Балдин "Компьютерная типография LaTeX".

TeX в Internet

 
Андрій Швайка