Карл Хайнцінгер

Рішенням Вченої ради ІФКС НАН України від 14 травня 2015 р. звання Doctor honoris causa присвоєно Карлу Хайнцінгеру (Інститут хімії Товариства Макса Планка, м. Майнц, Німечина) за піонерські дослідження розчинів електролітів методами комп’ютерного моделювання та його роль у становлення комп’ютерного моделювання, як одного з провідних напрямків досліджень нашого інституту.

Карл Хайнцінгер народився 25 грудня 1930 році в Кляйн Аухеймі (Klein-Auheim), передмісті Ганау (Hanau), земля Оффенбах, Гессен. За освітою фізик, у 1957 році отримав диплом від Інституту прикладної фізики Університету Франкфурта. Науковою роботою почав займатися працюючи в Інституті хімії (Інститут Отто-Гана) товариства Макса Планка у Майнці. У 1961 році отримав диплом доктора філософії від університету Майнца. З 1962 науковий співробітник (Postdoctoral Research Associate) відділу хімії, Брукхейвенської національної лабораторії, Аптон, штат Нью-Йорк, США. У 1964 році повертається до Німеччини і отримує посаду керівника робочої групи по фізичній хімії, Інституту хімії Макса Планка у Майнці. З 1996 року Карл Хайнцінгер перебуває на пенсії.

Перші наукові дослідження Карла Хайнцінгера були пов’язані з вимірюваннями теплопровідності орто- та пара-водню при низьких температурах. Тематика ізотопних ефектів у воді та водних розчинах була однією з основних на перших етапах його наукової кар’єри.

Починаючи з 1973 року основна частина наукової діяльності Карла Хайнцінгера та його групи пов’язана з комп’ютерним моделюванням водних розчинів електролітів. Ця діяльність була спрямована на дослідження властивостей, які були на той час невивченими або маловивченими в рамках існуючих на той час експериментальних методик. Серед них дослідження гідратаційної структури іонів та її вплив на динамічні властивості розчинів електролітів.

З метою вивчення впливу іонів на властивості води у 1983 році Карлом Хайнцінгером разом з Філіпом Бопом та Янчо запропонували оригінальну нежорстку модель води (Bopp-Jancho-Heinzinger або BJH модель), що згодом отримала визнання серед дослідників, які займаються комп’ютерним моделюванням як розчинів електролітів, зокрема, так і водних середовищ, в цілому, в різних областях наукового пізнання (на сьогодні, стаття з описом цієї моделі води нараховує майже півтисячі цитувань в базі даних ISI Wed of Knowledge). Проведені в рамках цієї моделі дослідження гідратаційної структури катіонів Ca2+ та Mg2+ виявили суттєву зміну структури молекул води в гідратній оболонці, як наслідок їх взаємодії з катіоном. Ці результати стали основою проведених пізніше в ІФКС НАН України досліджень по моделюванню катіонного гідролізу спричиненого високо-валентними катіонами.

Серед інших важливих об’єктів, які досліджувалися в групі під керівництвом Карла Хайнцінгера слід відмітити водно-спиртові розчини, зокрема, водний розчин метилового спирту, а також метало-аміачні розчини, повехні розділу метал (платина)-водний розчин електроліту та ряд інших систем. Характерною рисою всіх цих досліджень є поєднання комп’ютерних методів з квантово-механічними розрахунками потенціалів іонно-молекулярної взаємодії, використання якомога реалістичніших моделей, проведення досліджень при фіксованій іонній концентрації, а також тісний контакт з різними експериментальними групами. В полі зору Карла Хайнцінгера були також різні прикладні аспекти, зокрема, геологічні, пов’язані з дослідженням водних розчинів електролітів при високих тисках і температурах.

Впродовж багатьох років Карл Хайнцінгер підтримує тісні наукові контакти з науковцями ІФКС НАН України. Вперше Карл Хайнцінгер відвідав Львів у 1983 році як запрошений лектор Міжнародної Школи з фізики іонної сольватації. З 1985 року по ініціативі Карла Хайнцінгера було підписано трьох-річний договір про наукове співробітництво між Львівським відділенням Статистична фізика Інституту теоретичної фізики АН УРСР (з 1990 року – Інститут фізики конденсованих систем НАН України) та Інститутом хімії Товариства Макса Планка, який потім продовжувався ще на два трьох-річні терміни до 1994 року. З тих пір починаються регулярні взаємні наукові візити, результатом яких стали спільні наукові публікації. Карл Хайнцінгер брав активну участь в організації та проведенні багатьох міжнародних конференцій, що проходили у Львові. Він був активним учасником ряду спільних міжнародних наукових проектів, останній з яких стосувався проведення у Львові в 2004 році Робочої наради НАТО з фізики іонної речовини.