Юрій Козицький

Рішенням Вченої ради ІФКС ім. І.Р. Юхновського НАН України від 29 травня 2025 р. звання Doctor honoris causa присвоєно професорові Юрієві Козицькому (Університет Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін, Польща) за визначні досягнення у розвитку математичних основ теоретичних підходів у фізиці конденсованої речовини, вклад у формування Львівської школи статистичної фізики і тісну співпрацю з ІФКС ім. І. Р. Юхновського НАН України.

Юрій Козицький народився в Крюкові (нині частина м. Кременчук Полтавської області) 21 квітня 1949 року. У 1967 році він вступив на фізичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив в 1972 році. У 1976 році Юрій Козицький розпочав навчання в аспірантурі у Львівському відділі статистичної теорії конденсованих станів (СТЕКС) Інституту теоретичної фізики Академії наук України. Під керівництвом професора Ігоря Юхновського в 1981 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Застосування методу колективних змінних до вивчення скалярних моделей фазових переходів». З 1982 року він працює на кафедрі вищої математики у Львівському торговельно-економічному інституті (нині Львівський торговельно-економічний університет). Через два роки він стає завідувачем цієї кафедри, і перебуває на цій посаді впродовж 12 років. У 1992 році Юрій Козицький отримав ступінь доктора фіз.-мат. наук (математичний аналіз), захистивши дисертацію на тему «Цілі функції Лагерра в задачах математичної фізики» в Інституті математики Академії наук України. У 1994 році йому було присвоєно вчене звання професора математики, а з 1996 року і дотепер Юрій Козицький обіймає посаду професора в Інституті математики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Польща, а також займає низку адміністративних посад.

Сфери діяльності професора Козицького включають математичні аспекти квантової теорії, стани Гіббса та фазові переходи, цілі функції Лагерра, голоморфні відображення в нескінченновимірних банахових просторах, стохастичну еволюцію нескінченних популяцій із застосуванням у науках про життя, таких як моделювання прогресування раку. Під керівництвом професора І. Р. Юхновського він розробив більш загальну версію методу пошарового інтегрування Юхновського, який відкрив нові можливості для побудови ієрархічних моделей, починаючи з тих, що базуються на трансляційно-інваріантних ґратках. Використовуючи цілі функції Лагерра, професор Козицький довів граничні теореми, що описують критичні точки у векторних ієрархічних моделях, що забезпечило строгу перевірку появи самоподібності у фазових переходах другого порядку. У співпраці з групою математичних фізиків, відомою як BiBoS, Білефельдський університет, Німеччина, він розробив у 1995–2009 роках строгі методи інтегрування за траєкторіями та методи їх застосування в теорії гіббсових станів квантових ґраткових моделей. В рамках цього підходу були детально описані такі ефекти, як квантова стабілізація та фазові переходи у згаданих моделях. Результати в цьому напрямку були узагальнені в монографії, яку він написав у співавторстві з Серджіо Альбеверіо, Юрієм Кондратьєвим та Міхаелем Рекнером, під назвою The Statistical Mechanics of Quantum Lattice Systems: A Path Integral Approach, Tracts in Mathematics 8, European Mathematical Society, Zurich. 2009. Його співпраця з ІФКС включає такі теми, як строга теорія фазових переходів у суцільних середовищах та на випадкових графах, аналітичні та числові підходи до процесів поширення та динаміки популяцій, аналіз відповідності між ньютонівським описом багаточастинкових систем та гідродинамічним описом суцільного середовища.

Проф. Козицький керував 10 дисертаційними роботами. Він координував численні дослідницькі проекти, що підтримувалися Міжнародним науковим фондом (США), DAAD, DFG, (Німеччина) та KBN (Польща). У 2013—17 роках він очолював дослідницький проект дії Марії Кюрі STREVCOMS, який виконувався 10 дослідницькими установами по всьому світу, включаючи ІФКС та Львівський національний університет ім. Івана Франка. Він обіймав запрошені дослідницькі та лекторські посади в різних країнах, включаючи Білефельдський університет, Боннський університет та Рурський університет у Бохумі (Німеччина), Римський університет «La Sapienza», Римський університет «Tor Vergata» (Італія), Бухарестський університет та Інститут математики імені Симеона Стоїлова Румунської академії (Румунія), Коледж ORT Braude, Карміель (Ізраїль). Особливо тісні зв'язки пов'язують його з Інститутом фізики конденсованих систем імені Юхновського у Львові. Він був одним із перших учнів Ігоря Рафаїловича Юхновського в галузі теорії фазових переходів у тодішньому відділі СТЕКС, який дав початок ІФКС. Завдяки його ініціативі та підтримці низка науковців з ІФКС змогли пройти стажування в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні для проведення досліджень у рамках проектів міжнародної співпраці. Професор Юрій Козицький є членом редакційної колегії журналу «Condensed Matter Physics», членом дорадчої ради ІФКС, постійним учасником та співорганізатором конференцій, що проводяться нашим інститутом.