Олександр Бакай

Рішенням Вченої ради Інституту фізики конденсованих систем Національної академії наук України від 26 лютого 2013 року звання Doctor honoris causa присвоєно професору Олександру Бакаю (Інститут теоретичної фізики ім. О.І. Ахієзера ННЦ “Харківський фізико-технічний інститу“ НАН України, м.Харків) за вагомий внесок у теорію плазми, скла, рідин, розвиток матеріалознавства для ядерної енергетики, підтримку української культури та поширення її у світі, а також тісну співпрацю з ІФКС НАН України у дослідженні невпорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ.

О.С.Бакай народився 16 вересня 1938 р. у Харкові. Після закінчення Харківського державного університету працює у Харківському фізико-технічному інституті, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника (1961) до завідувача теоретичного відділу (1981). У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Вплив періодичних та випадкових збурень на нелінійні системи», а в 1972 р. – докторську дисертацію «Питання теорії нелінійних коливань та їхнє застосування у фізиці».

Наукові зацікавлення О. С. Бакая стосуються широкого спектру досліджень як в області теоретичної фізики та теорії конденсованого стану, так і в галузі прикладного матеріалознавства у ядерній енергетиці. Ним разом із О.І.Ахієзером запропонована теорія стохастичного прискорення частинок на основі моделі Фермі-Уляма; з В.Г.Бар’яхтаром досліджувались процеси параметричного збудження звуку однорідним магнітним полем у феромагнетиках; із Ю.С.Сіговим вивчалися турбулентні явища у рідинах та плазмі. Ним отримано важливі результати при дослідженні: механізімів збудження і управління релаксаційними коливаннями в системі пучок-плазма; нелінійної динаміки й теорії плазми; структурних та динамічних властивостей металічних стекол і склоутворюючих рідин. Теоретичні роботи О.С.Бакая заклали фундамент фізики структурних фазових перетворень під впливом радіаційного опромінення. Під його керівництвом створено дослідницький комплекс для вивчення впливу опромінювання на корозію конструкційних сплавів у сольових розплавах.

О.С.Бакай – автор біля 300 наукових праць та 4 монографій. Його наукові роботи відзначені Державною премією України в області науки і техніки (1992) і академічною премією ім. О.І. Лейпунського (2008). В 2009 р. О. С. Бакая було обрано дійсним членом Національної академії наук України. Блискуче володіння сучасним апаратом теоретичної фізики, глибока ерудиція у різних ділянках науки і культури, активна участь у громадському житті країни – такі характерні риси особистості Олександра Степановича Бакая. Він – дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (2007), почесний доктор ІТФ НАН України ім. М.М. Боголюбова (2010), Соросівський професор (1996), лауреат стипендії ім. К. Д. Синельникова (2003), член редколегій багатьох наукових журналів, зокрема "Журнал фізичних досліджень", "Металлофизика и новейшие технологии", "Питання атомної науки і техніки", "Успехи физики металлов", "Физика низких температур", "Фізична інженерія поверхні".