Райнгард Фольк

Рішенням Вченої ради ІФКС НАН України від 3 грудня 2009 р. звання Doctor honoris causa присвоєно Райнгарду Фольку (м. Лінц, Австрія) за отримання фундаментальних результатів, що дозволили пояснити і кількісно описати різні типи критичних явищ в конденсованій речовині, а також за його ініціативи та персональну участь у проектах, спрямованих на укріплення співпраці між країнами Центральної та Східної Європи.

Райнгард Фольк народився 29 квітня 1945 р. в м. Нойендеттельзау (Neuendettelsau), Німеччина. Навчався у Віденському університеті, де в 1973 р. захистив докторську дисертацію на тему “Рівняння гідродинаміки діелектричних кристалів” (науковий керівник – Франц Швабль). З цього ж року починає працювати в інституті теоретичної фізики Університету Йоганна Кеплера у Лінці, спочатку – асистент, пізніше – доцент, надзвичайний професор, директор групи “Фазові переходи та критичні явища”. Його наукові зацікавлення охоплюють різні ділянки фізики конденсованих систем. Зокрема, ним отримано важливі результати в теорії сегнетоелектриків, квантових рідин, регулярних та структурно-невпорядкованих магнетиків, спінових рідин, надпровідників, нейронних мереж. Райнгард Фольк та його співробітники виконали низку робіт, що стали підставовими для розуміння і кількісного опису явищ, що відбуваються в багатьох системах. Серед них – опис термодинамічних властивостей матерії в околі точок Ліфшица, опис критичної динаміки при різних типах законів збереження, аналіз ефективної (неасимптотичної) критичної поведінки, гідродинаміка систем з багатьма ступенями вільності. Широке застосування знаходять запропоновані ним та його співавторами алгоритми комп'ютерних обчислень, методи пересумовування асимптотичних рядів теорії збурень. За дослідження критичної динаміки гелію-4 він удостоєний в 1982 р. премії ім. Вальтера Шоткі Німецького фізичного товариства (спільно з Волькером. Домом).

Райнгард Фольк відомий також своєю науково-організаційною та громадською діяльністю. Зокрема, він активний учасник австрійської оргацізації BUKO (Bundeskonferenz des wissenschaftlichen und künstlerischen Personals der österreichischen Universitäten und Kunsthochschulen), в 1997-1999 член Президії а в 1999-2003 – Голова цієї організації. З 1998 року він є делегатом від Австрії в Організації науково-технічної співпраці ЄС COST, з 2002 року – австрійський делегат в наглядовому комітеті програми “Фазові переходи та флюктуаційні явища у випадковій динаміці просторово-протяжних систем” Європейської наукової фундації ESF. Він належить до ініціаторів та активних організаторів проведення серії щорічних конференцій MECO ( Middle European Cooperation in Statistical Physics). Ці конференції сьогодні стали одним із найважливіших та найпрестижніших європейських фізичних форумів.

Живе зацікавлення науковою роботою, участь в різних програмах європейської наукової співпраці, глибока стурбованість майбутнім науки привели Райнгарда Фолька до організації та участі в проектах, що мають метою налагодження та зміцнення зв'язків з країнами Центральної та Східної Європи. Тут ми хотіли б особливо відзначити його тривалі та плідні в'язки з Україною. Починаючи з 1990-х років він ініціатор проектів співпраці, за якими Інститут теоретичної фізики Університету Йогана Кеплера в Лінці відвідало багато українські фізиків зі Львова, Києва, Ужгорода, активний учасник та співорганізатор багатьох міжнародних конференцій, що відбуваються в Україні. Він читає лекції для українських студентів та молодих вчених у Львові (Ізинґівські читання - 2003) та запрошує численних українських молодих дослідників та студентів для стажування у Лінці. Про тісні наукові контакти з українськими вченими свідчить і той факт, що у співпраці з ними він написав понад 60 наукових статей та одну монографію (Yu. M.Vysochanskii, T. Janssen, R. Currat, R. Folk, J. Banys, J. Grigas, and V. Samulionis; Phase Transitions in Ferroelectric Phosphorous Chalcogenide Crystals. Vilnius University Publishing House 2006).