Languages

  • English
  • Українська

Search

Syndicate

Syndicate content

Пам’яті академіка Ігора Юхновського

Пам’яті академіка Ігора Юхновського


By icmp_admin - Posted on 26 March 2024

Інститут фізики конденсованих систем НАН України з глибоким сумом повідомляє, що після короткочасної хвороби на 99 році життя відійшов у засвіти академік НАН України Ігор Рафаїлович Юхновський.

Чин прощання відбуватиметься у Свято-Покровському кафедральному соборі ПЦУ (Львів, вул. Михайла Грушевського, 2):
27 березня 2024 року (середа) 19.00 – парастас;
28 березня 2024 року (четвер) 10.00 – чин Похорону і прощання.
Поховання – на Личаківському цвинтарі в родинному гробівці.

 

Ігор Рафаїлович ЮХНОВСЬКИЙ народився 1 вересня 1925 р. на Волині в родині службовців, походив із давнього священицького роду. Закінчив Кременецький ліцей. У 1944-45 роках воював на фронтах Другої світової війни, її закінчення застав на території Австрії. У 1946 вступив на фізико-математичний факультет Львівського державного університету ім. І.Я. Франка, який із відзнакою закінчив у 1951 та продовжив навчання в аспірантурі на кафедрі теоретичної фізики. У 1954 захистив кандидатську дисертацію, у 1965 – докторську, в 1967 році отримав звання професора. Впродовж 1958-1969 рр. завідував кафедрою теоретичної фізики Львівського державного університету ім. І.Я. Франка.

У 1969 р. у місті Львові створив Відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики – перший академічний підрозділ у галузі фізики на теренах Західної України. На його основі у 1990 р. заснував Інститут фізики конденсованих систем НАН України, директором якого був до 2006 р., згодом – почесний директор до останніх днів свого життя. У 1972 р. І.Р. Юхновського обрано членом-кореспондентом АН України, у 1982 – дійсним членом (академіком). Голова Західного наукового центру НАН України (1990-1998 рр.), а від 2010 – радник Президії НАН України.

Академіком І.Р. Юхновським та його багаточисленними учнями створена добре знана у світі Львівська наукова школа статистичної фізики, в рамках якої розроблені оригінальні і потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіючих частинок, які дозволили розв’язати низку важливих проблем фізики конденсованої речовини. Ним особисто зроблено суттєвий внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів і критичних явищ, у дослідження фізичних явищ і процесів, актуальних для подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

І.Р. Юхновський – почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, низки Національних університетів (Львівського імені Івана Франка, «Львівська політехніка», Волинського імені Лесі Українки, Прикарпатського імені Василя Стефаника та Ужгородського), лауреат премій НАН України імені М.М. Крилова і М.М. Боголюбова.

З кінця 1980-их І.Р. Юхновський активно включився у політичну та державотворчу діяльність. У 1990 був обраний депутатом Верховної Ради України, в Парламенті очолював опозицію як голова Народної Ради. Активний учасник прийняття Декларації про державний суверенітет України та один з авторів Закону «Про економічну самостійність України», ініціатор проведення Всеукраїнського референдуму щодо підтвердження незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 р. У 1990-1993 рр. був головою Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, членом Президії Верховної Ради. У 1992 р. працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Державної Думи України. У 1992-1993 рр. в уряді Л. Кучми був Першим віце-прем’єр-міністром України. У 1994 р. вдруге обраний депутатом Верховної Ради України, очолював депутатську групу «Державність». Був одним із ключових авторів і рушіїв прийняття Конституції України (1996), тоді ж за його ініціативою створена Міжвідомча аналітична консультативна рада при Кабінеті Міністрів України. У 1998 втретє обраний народним депутатом України, належав до фракції Українського народного руху, був головою Комітету з питань науки і освіти. У 2002 вчетверте став депутатом Верховної Ради України за єдиним списком від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», входив до складу фракції «Наша Україна», був головою Комітету з питань науки і освіти та головою Спеціальної тимчасової комісії з питань майбутнього. Організатор і перший Голова Українського інституту національної пам’яті – новоствореного (2006) центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, яким керував до 2010 р. За час його головування був прийнятий Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», створено Національну книгу пам’яті жертв Голодомору, збудовано першу чергу Меморіалу пам’яті жертв голодоморів, створено Музей Української революції 1917-1921 рр. в історичному Будинку вчителя в Києві.

Був організатором і першим президентом Малої академії наук школярів у Львові (1978-1990), організатором і першим головою Всеукраїнського об’єднання ветеранів (1996-2009), організатором і президентом Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України (від 2006), членом-засновником Ініціативної групи «Першого грудня» (від 2011).

Нагороджений відзнакою Президента України (1995), орденом «За заслуги» I ступеня (2000), орденами князя Ярослава Мудрого V (2002), ІV (2009) та ІІІ (2020) ступенів, орденом Свободи (2016); Герой України та кавалер ордена Держави (2005).

Почесний громадянин міста Львова та міста Кременця.