Семінар ІФКС

 Нещодавно з'явилась нова експериментально-обгрунтована концепція:

розглядати певні типи квантових мезоскопічних систем (таких як тунельні

контакти) у якості квантових детекторів, що вимірюють квантові стани інших

квантових систем (таких, як зарядові та спінові кубіти). В рамках цієї

ідеології фізична взаємодія між цими двома підсистемами більшої квантової

системи відіграє дві різні ролі: i) впливу вимрюваної системи на квантовий

детектор (це сам сигнал, що вимірюється) та ii) декогеренція вимірюваної

системи, що має бути віднесена на рахунок "зворотнього" впливу детектора на

систему, що вимірюється. Вочевидь, якщо вимірювана квантова система (кубіт)

знаходиться в певній суперпозицій своїх квантових станів, то принципово

неможливо отримати інформацію про будь-який квантовий стан вимірюваної

системи з цієї суперпозиції станів - швидше, ніж ця суперпозиція

"зруйнується" у процесі декогеренції стану вимірюваної системи. Відношення

двох відповідних величин (acquisition information rate and decoherence

rate) - визначає "ефективність" квантового детектора. У своїй доповіді я

висвітлю деякі загальні принципи теорії квантових детекторів та деякі

цікаві колективні ефекти взаємодії, що мають бути вирішальними для якості

широкого класу майбутніх квантових детекторів.

Пара доцільних посилань:

[1]  D. V. Averin and E. V. Sukhorukov, Phys. Rev. Lett. 95, 126803 (2005).

[2] G.Skorobagatko, A.Bruch, S.-V.Kusminskiy, A.Romito, "Interaction

effects on quantum-limited detectors",

arXiv:1609.07281 <https://arxiv.org/abs/1609.07281>