Languages

  • English
  • Українська

Search

Syndicate

Syndicate content

Тарас Брик обраний членом-кореспондентом НАН України

Тарас Брик обраний членом-кореспондентом НАН України


By icmp_admin - Posted on 25 April 2024

На чергових загальних зборах НАН України, які відбулися 22-25 квітня 2024 року, доктор фіз.-мат. наук, професор, директор ІФКС НАН України Тарас Михайлович Брик обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Комп’ютерне моделювання фізичних процесів, машинне навчання» по Відділенню фізики і астрономії.

Т.М. Брик, 1963 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор, в Інституті працює 37 років, пройшов шлях від інженера до директора Інституту. Є автором 330 праць, серед яких 6 статей в журналах Nature group, 5 статей у Phys. Rev. Lett., 2 статті в J. Phys. Chem. Lett. Наукометричні показники: h-фактор 26 і 2157 цитувань за даними Scopus; h-фактор 28 і 2738 цитувань за даними Google Scholar.

Тарас Брик пройшов блискучу школу в світових класиків комп’ютерного моделювання: проф. Ю. Гафнера (Відень, Австрія), проф. Л. Клейнмана (Остін, США) та проф. Т. Геймета (Г’юстон, США).

Основні напрямки наукової діяльності пов’язані з використанням методів атомістичного комп’ютерного моделювання для аналізу структурних та динамічних кореляцій, першопринципним моделюванням процесів в ядрі Землі та на границі ядро-мантія, комп’ютерним моделюванням структури та динаміки металів і їх розплавів при екстремальних умовах високих температур і тисків, розвитком аналітичних підходів для опису колективної динаміки склоподібних систем та металічних розплавів, застосуванням машинного навчання в першопринципному комп’ютерному моделюванні. Серед найважливіших результатів – існування оптичних колективних збуджень в бінарних рідинах, природа явища «швидкого звуку» в бінарних розплавах із великою різницею мас компонент, теорія позитивної дисперсії звуку в надкритичних флюїдах, встановлення нового структурного переходу в розплаві рубідію при високих тисках та природи низького значення модуля зсуву заліза при тисках та температурах, характерних для внутрішньої оболонки ядра Землі. Ним також встановлено роль атомів заліза як каталізаторів синтезу важких гідрокарбонатів при високих тисках і температурах, природу низької в’язкості внутрішнього ядра Землі та особливості просторового розподілу зарядової густини в області високих тисків, що містить перехід від молекулярного до атомарного металічного водневого флюїду.

Т. Брик неодноразово виступав із запрошеними доповідями на міжнародних конференціях і форумах, зокрема, на конференції Американського фізичного товариства (Лос Анджелес, США, 2018), Симпозіумі GKR-60 (Рим, Італія, 2020), Конференціях з рідких та аморфних металів LAM-17 (Ліон, Франція, 2019), LAM-18 (Хіросіма, Японія, 2022).

Є досвідченим педагогом: професор кафедри прикладної фізики та наноматеріалознавства НУ «Львівська політехніка», запрошений професор Університету Риму La Sapienza (2012, 2019) та Університету Лотарінгії-Метц (2010, 2015). Викладає курси «Комп’ютерне моделювання фізичних процесів» та «Методи комп’ютерного моделювання». Понад 15 років був членом експертної ради з фізики ДАК МОН України, співкерівником проєкту ЄК зі створення потенціалу в сфері вищої освіти програми ЕРАЗМУС+. Впродовж 6 років був гарантом освітньо-наукової програми ІІІ рівня вищої освіти в ІФКС НАН України.

Т.М. Брик є головою секції комп’ютерного моделювання багаточастинкових систем Наукової ради з проблеми «Фізика м’якої речовини» при ВФА НАН України, членом Координаційної наукової ради НАН України з питань штучного інтелекту, членом Міжнародного комітету з проблеми рідких і аморфних металів, заступником головного редактора журналу «Condensed Matter Physics», членом редколегії журналів «Металофізика і новітні технології» та «Успіхи фізики металів». Він – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2020), нагороджений відзнаками НАН України «За професійні здобутки» (2019) та «За підготовку наукової зміни» (2023).

Інститут фізики конденсованих систем НАН України щиро вітає Тараса Михайловича Брика з обранням членом-кореспондентом НАН України і бажає нових досягнень і реалізації всіх творчих задумів у новому академічному статусі.