Мови

  • English
  • Українська

Login

Пошук

Синдикація

RSS-матеріал

Войко Влахі


Войко ВлахіРішенням Вченої ради ІФКС НАН України від 6 березня 2017 р. звання Doctor honoris causa присвоєно Войко Влахі (м. Любляна, Словенія) за визначний вклад у теоретичні та експериментальні дослідження водних розчинів електролітів і поліелектролітів, включаючи колоїдні та білкові розчини, та за встановлення і зміцнення наукових зв'язків між вченими України і Словенії.

Войко Влахі народився 29 травня 1946 р. в Любляні. Вищу освіту отримав, навчаючись на факультеті природничих наук і технології університету Любляни, де він спеціалізувався в хімічній інженерії (BSc, 1970 р.), та фізичній хімії (Msc, 1973). У цьому ж університеті у 1978 він отримав ступінь доктора філософії (PhD). З цього часу вся його професійна та наукова діяльність пов'язана з університетом Любляни, де він пройшов шлях від асистента до професора кафедри фізичної хімії. Впровж цього часу Войко Влахі неодноразово був відмічений як національними, так і міжнародними престижними відзнаками, які включають, зокрема, найвищу національну відзнаку за наукову діяльність в Словенії (Zois Award, 1996), був стипендіатом програми Фулбрайта (1984-1986 р.), у 2009 р. був обраний до Європейської Академії Наук та Мистецтв. Крім того, завдяки своїм науковим досягненням, його неодноразово запрошували як лектора на посаду візитуючого професора у такі престижні наукові заклади, як університети Каліфорнії у Девісі та Берклі (1984-1986 р., США), університет у Регенсбурзі (2006 р., Німеччина), університет П'єра та Марії Кюрі у Парижі (2007 р., 2009 р., Франція), університет Каліфорнії у Сан-Франциско (2006-2011 р., США).

Свою наукову діяльність Войко Влахі розпочав теоретичними та експеримен-тальними дослідженнями впливу конформації полііонів на термодинамічні властивос-ті розчинів поліелектролітів. Пізніше, на початку 1980-их років у роботах В. Влахі та його співробітників були зроблені перші систематичні дослідження циліндричного подвійного шару, виконані за допомогою методу Монте-Карло, теорії функціоналу густини та на основі використання модифікованого рівняння Пуасона-Больцмана. У 1990-х роках, завдяки врахуванню сил збіднення (depletion interaction) ним, разом з Дж. Праузніцом (UC Berkeley), була запропонована теорія для осадження (precipitation) білків. Важливе значення мають роботи В.Влахі із співробітниками, в яких методами Монте-Карло було показано, що у присутності двовалентних контріонів відбувається кластеризація одноіменно заряджених макроіонів. Ці роботи були виконані в кінці 1990-х років і з того часу стимулювали велику кількість публікацій, присвячених цьому контр-інтуїтивному ефекту. Велике значення для розуміння ефектів іонної гідратації мають роботи В.Влахі, виконані на початки 2000-х років. У роботах, виконаних впродовж 2008-2013 років він показав, що присутність гідрофобних груп приводе до обертання послідовності Гофмейстера. Ці роботи лягли в основу теорії розчинів білків, запропоновану нещодавно. В цій теорії вперше проведено рівноправне врахування взаємодії між усіма частинками системи, включно з іонами солей та молекулами води.

Впродовж багатьох років Войко Влахі підтримував тісні наукові контакти з науковцями Інституту фізики конденсованих систем НАН України. Перше знайомство В.Влахі з працівниками ІФКС відбулося у 1990 р., під час 3-ї Лібліцької конференції з статистичної механіки, яка відбувалася у Бехіні (Чехія). З того часу було започатковане надзвичайно успішне наукове співробітництво, яке продовжується уже більше ніж 26 років. Впродовж цього часу відбувалися регулярні візити працівників Інституту в Любляну та працівників кафедри фізичної хімії університету Любляни до Львова. В результаті цього співробітництва було опубліковано близько 40 спільних наукових робіт. В.Влахі брав активну участь в організації та проведенні багатьох міжнародних конференцій, що проходили у Львові. Він є членом редколегії журналу “Condensed Matter Physics” та його активним дописувачем.